Весняне свято

І от, нарешті, зима починає видихатися... Пішли холоди з заметілями кудись далеко, а все частіше виглядає тепленьке сонечко і радує всіх своїм теплом. У повітрі пахне весною, радістю і ще чимось таким дивовижно ніжним і надзвичайним, що хочеться на вулицю, на природу. І недарма, адже на прогрітих пагорбах з’явились перші підсніжники, ще несміливі, маленькі, тендітні, але вперто нагадують всім, що вже не за горами весна-красна. І серце стрибає від радості, від щастя, бо все в природі оживає, наповнюється життєдайними соками землі, починає цвісти. Що може бути чарівнішим, ніж пробудження природи! Набухають бруньки, з’являються липкі зелені листочки, вистромлюються з землі перші квіти — а це така радість, таке щастя! А яке небо! Небо несказанно чисте, синє-синє, а в ньому летять і летять пташки. Вони повертаються з вирію додому і своїм співом звеселяють землю. Все живе радіє весні. І твоє серце наповнюється натхненням, радістю і щастям. Дивовижна пора року, неповторна, адже кожен новий день виповнений подіями, ти тільки придивись, прислухайся... У всьому дивовижна гармонія і злагодженість. З тепленької, прогрітої ніжним сонечком землі, на світ з’являються чарівні квіти, і радують нашу душу дивними і неповторними кольорами і формою. У чарівну музику весни щодня вплітаються нові звуки, дивовижні мелодії та маленькі виконавці, і створюється неповторна чарівна симфонія, яка звучить над весняний світом і наповнює серце людини ніжністю, радістю і любов’ю. І ці одвічні, але кожної весни оновлені почуття, здіймають тебе над буденним світом і несуть у чарівний і дивовижний світ казки, де ласка, любов, радість огортають тебе невидимими крильми і дарують цілий світ.

 А в природі вже пахне весною,
Аромат той приємний для всіх.
Білий сніг не лежить вже горою,
А джерельцем співочим побіг.